Для європейських міст брати кредити — звична справа, адже вони є одним з основних джерел фінансування довгострокових та дорогих інвестиційних проектів. До того ж чимало зарубіжних муніципалітетів користуються ще однією перевагою — випускають власні облігації. Схоже, що в нашій державі органи місцевого самоврядування також стануть реальними позичальниками на ринках як прямих кредитів, так і боргових цінних паперів. Показовою є програма, яку спільно зі Світовим банком розпочинає Фонд муніципального розвитку міст України. З понеділка ці організації вже реєструватимуть потенційних позичальників. А напередодні в Асоціації міст України та громад (АМУ) відбувся круглий стіл, присвячений досвіду та проблемам кредитування вітчизняних громад.

— На жаль, стан місцевих фінансів нині жебрацький,— наголосив перший заступник виконавчого директора цього об’єднання Віктор Кравченко.— Та й про які надходження до муніципальних скарбниць може йти мова, якщо заробітна платня у більшості регіонів України становить у середньому двісті гривень. Утім, навіть у такій ситуації міста функціонують: своєчасно подають опалення, газ, холодну та гарячу воду. Звісно, міські ради шукають додаткові кошти для розвитку. Але чи готові до позик самі громади і за яких умов?

За словами директора Фонду муніципального розвитку міст України Володимира Козира, в нашій країні поки що немає кредитного ринку як фінансової основи самоврядування. Натомість територіальні громади беруть короткострокові позики для покриття касових розривів і практично не шукають грошей для інвестиційних проектів у комерційних банків. Саме тому й було створено Фонд, який формуватиме систему запозичень.

— Ще з соціалістичного минулого у нас звикли чекати на гроші з державної казни,— міркував Володимир Георгійович.— Усі стають в чергу і просять: дайте, дайте! Ми хочемо зламати такий ганебний підхід. Фонд надаватиме позики в гривнях, а кредитний ризик братимуть на себе комерційні банки та всі учасники проекту. Вже розробили порядок відбору позичальників та встановили контакти з двадцятьма муніципалітетами. Кошти — а це приблизно сто п’ятдесят мільйонів доларів на технічну підтримку інвестиційних проектів — Міністерству фінансів України виділить Світовий банк.

Починати кредитну справу планують з першої половини 2006 року. Спочатку надаватимуть гроші муніципалітетам на три-п’ять років. Утім, можливі й більш довготермінові позички. Ставку визначатиме ринок, але вона буде вигіднішою за нинішні пропозиції комерційних банків. Звичайно, така робота неможлива без вдосконалення нормативно-правової бази, ухвалення Закону про місцеві запозичення та гарантії, який би сприяв ініціативі і банків, і муніципалітетів.

— Кредитування повинне стати грою двох абсолютно рівноправних партнерів,— переконаний експерт з питань бюджету АМУ Юрій Ганущак.— Держава виступатиме винятково в ролі спостерігача, а Міністерство фінансів матиме право “вето” лише місяць. В іншому випадку виникне корупція.

Ще не розроблено механізм надання позики — поки що громади можуть розпоряджатися лише надлишковими коштами від мінімальних витрат з дохідної частини бюджету. Не вирішено питання й щодо застави: що має відчужувати муніципалітет — школу чи трамвайне депо?.. П’ять років тому Світовий банк допоміг Україні з прийняттям нового бюджетного кодексу. Може, й цього разу ця впливова структура допоможе запровадити безпільговий податок на нерухомість.

За словами пана Ганущака, Україна стоїть на порозі конституційних змін. Область отримає відповідний статус і займатиметься розвитком територій та інвестиційною діяльністю. Така практика усіх демократичних держав. Обласна влада накопичуватиме амортизаційні відрахування та спрямовуватиме кошти на фінансування важливих об’єктів. Утім, треба враховувати і так звану утриманську позицію деяких міст. Скажімо, Харків довів свої основні очисні споруди до повної руйнації і чотири роки фактично “доїть” державний бюджет. Не менш важливий і розрахунок відсотків. Нині Світовий банк пропонує ставку від чотирнадцяти до вісімнадцяти. На Заході ж під ризикований проект беруть до десяти. До того ж потрібно ухвалити відповідні закони, які дозволять місту брати кредити за реальними ставками. Питання інфляції та інших ризиків має взяти на себе держава. Саме за таких умов Фонд зможе сформувати цивілізований кредитний ринок.

З паном Ганущаком згодна представник Світового банку Ольга Ничай. Вона повідомила, що її організація відстоюватиме фінансову самостійність українських міст, бо зацікавлена, аби муніципалітети рівноправно працювали з комерційними установами.

На думку регіонального координатора Фонду муніципального розвитку міст України Сауле Ільїних, проект Світового банку не вирішить усіх проблем місцевого самоврядування, але підштовхне Україну до вдосконалення бюджетного кодексу та реформи адміністративно-територіального устрою. Програма переслідує дві мети: підвищити фінансову спроможність громад та розширити співпрацю комерційних банків з органами місцевого самоврядування. Адже міські ради на Заході є найвигіднішими партнерами. Розроблятиме ж механізм кредитування уряд України. Саме від нього й залежатиме: надасть Світовий банк кошти під програму чи ні. Поки що фонд визначив пріоритетні галузі, куди спрямовуватиме позики: житлово-комунальну та енергозбереження. У планах — отримати від муніципалітетів близько двадцяти заяв. Вже є цікаві пропозиції з Харківської, Одеської та Миколаївської областей. Але співпрацюватимуть поки що лише з надійними, тобто фінансово спроможними, партнерами.

— Потрібно знизити поріг кредитування для невеличких міст,— вважає мер Вознесенська Юрій Гержов.— Світовий банк же пропонує фінансування проектів вартістю в два з половиною мільйони гривень. А яка висока процентна ставка! Мені простіше заплатити на два-три відсотки більше комерційному банку, аніж пробивати проект у Фонді. Гадаю, вигідніше сплачувати до десяти відсотків. Тоді буде за що поборотись: нині українські банки беруть від двадцяти до двадцяти двох. Не виписано й гарантії та об’єкти застави. Непогано було б запровадити й попередній конкурс ідей, під які замовляти проекти. Це стимулювало б ініціативу муніципалітетів.

Учасники круглого столу зійшлися на думці, що з часом Фонд перевтілиться у фінансову муніципальну структуру зі своїми статутними фондом та капіталом і позичатиме кошти громадам під невеликі відсотки. Але поки що Фонд не може управляти ризиками (а отже, знижувати процентну ставку), бо ще не має належного капіталу.

Джерело: газета "Хрещатик"