Бюлетень Європейської програми МФВ – це інформаційно-аналітичне електронне видання, що інформує про заходи в рамках Європейської програми, а також інших програм МФВ, що стосуються розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом та європейської інтеграції України, відстежує та аналізує розвиток відносин між Україною та ЄС в рамках Європейської політики сусідства, а також цікаві ініціативи представників організацій громадянського суспільства у напрямку європейської інтеграції України. Бюлетень видається щомісяця.

План дій Україна-ЄС підписано

21 лютого у Брюсселі віце-прем’єр міністр з питань європейської інтеграції Олег Рибачук підписав План дій Україна-ЄС, що визначає засади  відносин України та Європейського Союзу на найближчі 3 роки - 2005-2007рр. Трирічний план дій "Україна - ЄС" має прокласти шлях для підписання нової Угоди між Україною та ЄС, що замінить Угоду про партнерство та співробітництво. З боку ЄС План дій підписав прем’єр-міністр Люксембургу (країни, що головує у ЄС) Жан Ассельборн.

Зокрема, згідно з підписаним документом, пріоритетними напрямками співпраці Україна – ЄС мають стати:

поглиблення торгівельно-економічних відносин між Україною та ЄС;

посилення співробітництва в сферах енергетики, транспорту, охорони навколишнього середовища, у питаннях зовнішньої політики і безпеки, а також у наближенні законів України до стандартів ЄС;

початок переговорів щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Виконанню цього положення має передувати вступу України до Світової організації торгівлі;

Документом також передбачено можливість:

розпочати переговори про спрощення візового режиму між Україною і ЄС;

ймовірне збільшення фінансової допомоги Євросоюзу Україні.

Європейський союз розглядає підписаний документ у контексті Європейської політики сусідства – політики, яка не торкається питання можливого членства країн-сусідів у ЄС. Проте, деякі з пунктів Плану дій дозволяють вийти на більш глибокий рівень співпраці між Україною та ЄС. Так, План дій передбачає, у випадку його успішної реалізації, можливість укладання нової посиленої угоди України з ЄС у 2008 році.

Напередодні  підписання Плану дій Україна наполягала на включенні в План чіткої перспективи свого членства в ЄС. У січні Європейський парламент закликав Європейську комісію і Раду ЄС представити українцям перспективу членства. Проте, на момент підписання документу українська сторона відмовилась від своїх вимог.

Коментуючи перспективи членства України в ЄС віце-прем’єр О. Рибачук зокрема, зазначив: "Ми не говоримо про дати. Ми домовилися з європейцями: ми не кажемо "завтра", вони не кажуть "ніколи".

На основі інформації інформаційних агентств підготувала Олеся Мигаль

Рада ЄС ухвалила заяву щодо України

Підписанню Плану дій передувала Заява Ради міністрів закордонних  справ ЄС щодо України, прийнята на засіданні 21 лютого. Принципово новим у Заяві стала поява положення про необхідність розпочати консультації щодо розширеного договору між ЄС та Україною.

2008 року збігає термін дії десятирічної (1997-2007) Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною. Відтак, постає питання про її заміну новим договором, який би відповідав новим реаліям відносин між Україною та ЄС (з моменту підписання Угоди про партнерство та співробітництво ЄС та Україна стали безпосередніми сусідами, крім того, ЄС повинен запропонувати механізми підтримки нових демократичних перетворень в Україні). У відповідь українська сторона висловила сподівання, що ця посилена угода буде затверджена у формі європейської угоди про асоціацію, яка відкриватиме перед Україною перспективу членства у ЄС.

У Заяві Ради ЄС також йдеться про готовність посилити співпрацю з Україною у вирішенні Придністровського конфлікту, про необхідність посилення торгівельних відносин між ЄС та Україною, розглянути можливість прискорити створення з Україною зони вільної торгівлі. Рада ЄС також підтвердила намір збільшити обсяги фінансування з боку Європейського інвестиційного банку. Після підписання Плану дій Європейської політики добросусідства Україна зможе отримати від ЄІБ грошові кредити у розмірі 250 мільйонів доларів.

На основі інформації прес-служби Ради ЄС (presse.cabinet@consilium.eu.int ) підготувала Олеся Мигаль          

Віктор Ющенко сподівається ще до 2007 року розпочати переговори про вступ України до ЄС

Підписаний 21 лютого План дій Україна-ЄС до 2007 року дозволяє перейти до переговорного процесу з ЄС щодо членства. А незалежне правосуддя, свобода слова і подолання корупції дають реальну можливість суттєво поглибити відносини України і НАТО у найближчій перспективі. Про це Президент Україна Віктор Ющенко заявив в ході робочого візиту 21-23 лютого до країн Європи. Під час триденного турне глава держави взяв участь у засіданні комісії "Україна-НАТО” в Брюсселі (22 лютого), провів зустрічі з лідерами міжнародних структур, країн Європи і світу а також виступив на засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі (23 лютого).

Зокрема, під час виступу 22 лютого на засіданні Комісії "Україна-НАТО", що пройшло в рамках самміту альянсу в штаб-квартирі НАТО, В.Ющенко підкреслив, що “європейський вибір, зроблений українським народом у ході виборів Глави держави, відкриває можливості відносинам України з НАТО вийти "на якісно новий рівень”, а найбільш важливим напрямком діяльності нового українського уряду буде приведення політичної, соціально-економічної та оборонної системи країни до євроатлантичних стандартів. Між іншим, Віктор Ющенко був єдиним лідером країни, що не є членом НАТО, запрошеним до участі у самміті альянсу.

Напередодні Ющенко заявив, що українське суспільство не готове до входженню до НАТО. "Ми можемо фантазувати, що наша мета - стати частиною Атлантичного альянсу, - сказав президент. - По суті це правда. Але якщо ми говоритимемо про це нині, то ідея навряд чи стане популярнішою".

Що ж до Євросоюзу, то в цьому питанні позиція України є чіткішою. 23 лютого на прес-конференції у Страсбурзі, глава держави заявив, що підписаний 21 лютого План дій Україна-ЄС до 2007 року "дозволяє в будь-який рік із трьох перейти до переговорного процесу з ЄС щодо членства". За словами президента, вже за півроку Київ має намір подати заявку на вступ до Євросоюзу, а самі переговори можуть розпочатися вже 2007 року.

У свою чергу присутній на прес-конференції голова Європарламенту Джозеп Боррелль назвав план Ющенка почати переговори про членство в ЄС протягом трьох років цілком "реалістичним".

Під час прес-конференції В.Ющенко також анонсував основні очікування України від подальших змін у стосунках з ЄС:

"Перше півріччя буде присвячено темі отримання статусу ринкової економіки. Друге питання – до листопада пройти всі формальні процедури щодо вступу України до Світової організації торгівлі”. Наступними етапами президент назвав початок консультацій і переговорного процесу про створення зони вільної торгівлі з ЄС; лібералізація візового режиму для студентів, дипломатів та журналістів; доступ України до галузевих проектів.

На основі інформації прес-служби Президента підготувала Олеся Мигаль

Комісар Європейської Комісії з питань зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства ЄС Беніта Ферреро-Вальднер відвідала Україну

16-18 лютого у Києві з офіційним візитом перебувала Комісар ЄС Б. Ферреро-Вальднер. За словами Комісара, президентські вибори в Україні засвідчили, що прагнення України спираються на європейські цінності, і це стало основою для підвищення співробітництва України та Євросоюзу. “Після стількох розмов чекаємо на можливість розпочати роботу”, - сказала  Б. Ферреро-Вальднер. При цьому вона зазначила, що “наша мета наблизити Україну до ЄС та не тримати на відстані”.

Пані Б.Ферреро-Вальднер відвідала Київ за кілька днів до засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, на якому було підписано План дій для України, розробленого у рамках Європейської політики сусідства (ЄПС). В рамках свого візиту Б. Ферреро-Вальднер зустрілася з Президентом України Віктором Ющенко, першим віце-прем’єр-міністром України Анатолієм Кінахом, віце-прем’єр міністром з питань європейської інтеграції Олегом Рибачуком, міністром економіки Сергієм Терьохіним та міністром закордонних справ Борисом Тарасюком.

План дій Україна-ЄС не передбачає членства України у Євросоюзі, його мета - наблизити Україну якнайтісніше до Євросоюзу. Про це сказала Комісар ЄС Б. Ферреро-Вальднер на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком. Водночас вона зазначила, що після виконання усіх положень Плану дій, розрахованого на три роки, передбачена можливість розглянути “розширені відносини між ЄС та Україною”. Б. Ферреро-Вальднер зазначила, що План дій є “комплексним документом, який охоплює низку сфер”. За її словами, буде необхідна серйозна практична робота по його реалізації.

 У свою чергу Б. Тарасюк повідомив про домовленість, що Єврокомісія в особі       Б. Ферреро-Вальднер надаватиме політичну підтримку в реалізації Плану дій Україна-ЄС. Він наголосив на необхідності в першу чергу працювати  над питанням про надання Україні статусу країни з ринковою економікою, лібералізацією візового режиму з тим, щоб завершити 2005 рік реалізацією конкретних кроків і таким чином запевнити, “що у ЄС з’явився новий партнер, хоча назва його та сама¾Україна”.

Б. Ферреро-Вальднер сказала, що Україна зможе отримати статус країни з ринковою економікою “лише після того, як Україна здійснить усі необхідні заходи. Вони визначені у новому Плані дій та у нашому листі десяти пунктів”.

Що стосується візової політики України, то вона буде переглянута, заявляє міністр закордонних справ України Б. Тарасюк. Він повідомив, що на сьогодні опрацьовуються пропозиції про полегшення візового режиму, а можливо, і про відміну віз для громадян країн Європейського Союзу, особливо напередодні проведення в Україні конкурсу “Євробачення”. За словами Б. Тарасюка, в Україні планується організувати міграційну службу. “Міграційна політика України має співпадати з існуючою міграційною політикою Євросоюзу”, - сказав він.

Підготовлено на основі інформації інформаційних агентств

У Брюсселі відбулося засідання Україна – ЄС з питань ОБСЄ та Ради Європи

 10 лютого в Брюсселі відбулося засідання Україна-Трійка ЄС з питань ОБСЄ та Ради Європи. В центрі дискусії були питання поглиблення співпраці між Україною та Євросоюзом у вирішенні актуальних проблем загальноєвропейської безпеки, впровадженні європейських стандартів демократії і прав людини.

Сторони відзначили, що кардинальні демократичні зрушення в Україні відкрили якісно нові перспективи для більш повної реалізації потенціалу двосторонньої співпраці в сфері забезпечення європейської безпеки і стабільності. В цьому зв'язку були обговорені можливості взаємодії у врегулюванні так званих заморожених конфліктів на пострадянському просторі, передусім придністровської проблеми. Представники Євросоюзу дали високу оцінку налаштованості нового керівництва України на досягнення реальних результатів у придністровському врегулюванні.

Представники ЄС дали позитивну оцінку першим практичним крокам нової української влади у галузі забезпечення верховенства права, прав людини та свободи ЗМІ. У цьому зв'язку було особливо відзначено рішучі дії Президента України, спрямовані на прозоре та об'єктивне розслідування справи про загибель українського журналіста Георгія Гонгадзе.

Вперше в форматі подібних консультацій розглядалися питання реалізації українською стороною рішень Європейського суду з прав людини та активізації взаємодії в рамках спільних програм Ради Європи та Європейської Комісії зі зміцнення демократичної стабільності в Україні. Європейська сторона відзначила, що минулорічні президентські вибори стали важливим етапом ствердження в Україні незалежної судової гілки влади.

Джерело: веб-сторінка Представництва України у ЄС. http://www.ukraine-eu.mfa.gov.ua

Європейська інтеграція визначена пріоритетом діяльності нового Уряду

„Європейська інтеграція стане пріоритетом міжнародної діяльності Уряду. Уряд перейде від декларативності до конкретних кроків, які виведуть взаємини з ЄС на рівень перспективи членства” , - йдеться у Програмі діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям", прийнятій 4 лютого.

Основними пунктами задекларованого євроінтеграційного напрямку діяльності Уряду, зокрема стануть:

ухвалення оновленої Національної стратегії європейської інтеграції України;

створення засадничої бази для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та формування в суспільстві стійкої проєвропейської більшості;

активізація роботи з виконання положень Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС;

реалізація заходів у рамках Плану дій “Україна – ЄС”;

адаптація у взаємодії з Верховною Радою законодавства України до законодавства ЄС; забезпечення експертної та фінансової підтримку цього процесу з боку ЄС;

розробка разом з ЄС нової стратегії відносин “Україна – ЄС”, яка передбачала б перспективу членства України в ЄС;

визнання Європейським Союзом за Україною статусу країни з ринковою економікою в антидемпінгових розслідуваннях;

співпраця з ЄС з метою створення зони вільної торгівлі;

посилення співпраці з новими членами ЄС, особливо країнами Балтії та Центрально-східної Європи, з метою прискорення інтеграції до ЄС;

активізація співробітництва з Європейським інвестиційним банком з метою залучення його коштів для реалізації масштабних загальнонаціональних проектів;

А також ряд інших заходів, передбачених розділом VІ Програми діяльності Кабміну. (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11639687&cat_id=60142).

Кабмін вже розпочав реалізацію деяких положень Програми. Зокрема, 12 лютого на своєму засіданні Кабінет Міністрів схвалив проект плану дій "Україна-ЄС". Цей документ, який розглядається Європейським союзом у контексті політики сусідства, передбачає, зокрема, прискорення процесу визнання за Україною статусу країни з ринковою економікою, підготовку до створення зони вільної торгівлі, спрощення візового режиму для українських громадян.

Створення нової посади – віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції, яку обіймає Олег Рибачук, є ще одним свідченням пріоритетності європейської інтеграції. 

На основі інформації Кабінету міністрів України (http://www.kmu.gov.ua) підготувала Олеся Мигаль

У Брюсселі відбувся круглий стіл, присвячений співпраці між Україною та ЄС щодо утвердження верховенства права в Україні

16 лютого у Брюсселі відбувся круглий стіл експертів, присвячений співпраці між Україною та ЄС щодо утвердження верховенства права в Україні. Спів-організаторами круглого столу є Міжнародний фонд “Відродження” та Інститут відкритого суспільства - Брюссель. 

Завданням круглого столу було обговорення попередніх напрацювань робочої групи експертів з верховенства права, що її створив МФВ. До тем, на яких зосереджено дослідження проекту, про який йтиметься нижче, належать питання прав людини, механізмів захисту прав людини (правосуддя), питання належного врядування (good governance) та юридичної освіти і стандартів юридичної професії.

Круглий стіл є елементом відповідного проекту МФВ, що розпочався у липні цього року і має на меті розробити  рекомендації щодо більш успішної співпраці між Україною та ЄС задля утвердження верховенства права  в Україні. Європейська політика сусідства та прийняття Плану дій Україна-ЄС пропонують ширші можливості для співпраці між Україною та ЄС щодо утвердження верховенства права в Україні, а також для активізації ролі організацій громадянського суспільства України. У зв’язку з цим Міжнародний фонд “Відродження” в рамках Європейської програми створив робочу групу експертів, що представляють різні громадські організації,  для здійснення відповідного дослідження та вироблення рекомендацій. Нова ситуація, що склалася в Україні після президентських виборів 2004 року, дозволяє сподіватися на існування достатньої політичної волі в Україні для проведення відповідних реформ  і врешті-решт виконання Україною першого (політичного) Копенгагенського  критерію щодо вступу до ЄС.

У круглому столі взяли участь віце-президент Європейського Парламенту Януш Онишкевич, член Європейського Парламенту Томас Хенрік Ів, представник Комісії ЄС Райнхольд Брендер, представник Ради ЄС Софія Морейра де Суаза, Народний депутат України Сергій Головатий, Директор Державного департаменту з питань адаптації законодавства Олена Зеркаль, а також представники громадських організацій та аналітичних центрів, що працюють у Брюсселі. Робочу групу з верховенства права МФВ представляли українські експерти Ігор Коліушко та Віктор Тимощук з Центру політико-правових реформ, Володимир Яворський   з Української Гельсінської спілки з прав людини, Микола Сірий з Інституту політики і права ім. Корецького

Остаточні результати роботи експертної групи, викладені у вигляді аналітичної доповіді та пропозицій щодо спільних дій з боку ЄС та України з метою утвердження в Україні верховенства права, будуть представлені у березні-квітні 2005 року.

Джерело – Європейська програма МФВ

Європейська програма МФВ спільно з Фондом Конрада Аденауера в Україні розпочала новий проект з “європейської освіти”

            Першим кроком в рамках проекту є оголошення конкурсного відбору серед викладачів вищих навчальних закладів України та активістів громадських організацій на участь у чотириденному тренінгу „Формування майбутнього Європи”, що відбудеться  7 – 10 квітня 2005 року в м. Дніпропетровську.

Мета тренінгу —  навчити групу осіб, що згодом започаткують професійне проведення рольових ігор з питань європейської інтеграції як елемент “європейської освіти” при університетах і громадських організаціях.

Програму тренінгу розроблено за участю дослідницької групи „Молодь та Європа” Центру прикладних політичних досліджень при Мюнхенському університеті. Використана методика широко застосовується при викладанні європейських студій у вищих навчальних закладах країн-членів ЄС.

Тренінг складається з двох частин: перша проходитиме в режимі практичного моделювання переговорного процесу між країною, що прагне вступити до ЄС, та Європейським Союзом із залученням тренерів з Німеччини; друга полягатиме у роз’ясненні принципів і методики проведення такого моделювання для ширшої аудиторії.

Робочою мовою заходу є англійська.

Учасниками тренінгу стануть викладачі вищих навчальних закладів, які викладають європейські студії чи дисципліни з відповідним елементом, та активісти громадських організацій, що мають досвід здійснення проектів з європейської інтеграції.

Більш детальну інформацію щодо умов участі у конкурсі та критеріїв відбору ви можете знайти на веб-сторінці Інституту міжнародних досліджень процесів інтеграції та глобалізації http://www.iisig.com чи веб-сторінці Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” http://www.irf.kiev.ua/ua/ini/eu

Джерело: Європейська програма

У Києві відбулася міжнародна конференція “Україна, Європейський Союз та Росія: виклики та можливості для нових відносин”

10-11 лютого 2005 року в Києві відбулася міжнародна конференція “Україна, Європейський Союз та Росія: виклики та можливості для нових відносин” , яка була  організована  Інститутом Схід-Захід, Карпатським фондом, Інститутом регіональних та євроінтеграційних досліджень “ЄвроРегіо Україна” та Асоціацією агенцій регіонального розвитку України.

Ключовим поняттям підчас дискусії в рамках конференції було слово „вибір”. Позиція зовнішньополітичного відомства України свідчить про те, що акцент на однозначному або – або, тобто виборі між Заходом і Сходом, між європейською інтеграцією і Росією, зміщується в іншу площину. На сьогодні відповідь на питання щодо зовнішньополітичної орієнтації України є наступною: і європейська інтеграція, і розвиток добросусідських, рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією.

Формула успішних взаємовідносин з Європейським Союзом і Російською Федерацією полягає у виборі трьома основними гравцями спільної системи цінностей і правил співробітництва, які б сприяли створенню гомогенного простору справедливості, безпеки і процвітання. Ключовим моментом для реалізації цієї стратегії є політична воля нового керівництва України до реалізації саме такої формули відносин.
             Учасники конференції також неодноразово зазначали, що вплив нещодавньої Помаранчевої революції в Україні об’єктивно не може обмежитися українськими кордонами. Таким чином, більшість виступаючих розглядали нещодавні політичні події в Україні як своєрідний каталізатор процесу модернізації відносин України із безпосередніми сусідами, в тому числі і в трикутнику Європейський Союз - Україна - Російська Федерація. Останній полягає в перетворенні України на впливового суб’єкта європейської і регіональної політики. Причому саме європейські демократичні цінності мають стати основою для успішної співпраці трьох стратегічних партнерів.

Більш детально з матеріалами конференції ви можете ознайомитися на сайті Інституту регіональних та євроінтеграційних досліджень “ЄвроРегіо Україна” www.eru.org.ua

Джерело: ЄвроРегіо Україна, www.eru.org.ua.

У Києві розпочалася серія польсько-українських прес-клубів

Відкриття першого заходу відбулося 1 лютого 2005 року в офісі інформаційного агентства “Укрінформ”. Прес-клуб представив інформацію та перспективи польського досвіду на шляху до Європейського Союзу та започаткував дискусію про те, яким чином цей досвід може бути корисний для України. Прес клуб було проведено для регіональних журналістів зі Східної та Південної України. Головними доповідачами були посол Станіслав Чосек, Радник Президента Республіки Польща з міжнародних питань та колишній Посол в Росії, та Микола Жулинський, Народний депутат і голова Польсько-української парламентської асамблеї.

Темою другого засідання польсько-українського прес клубу стала „Адаптація інституту державної служби до стандартів ЄС: досвід Польщі, перспективи України”. Дискусія була присвячена польським досягненням в галузі адміністративної реформи та як цей досвід можна використати в українських державних структурах. Головними доповідачами були Ян Паства, Голова цивільної служби Польщі і Тимофій Мокренко, начальник Головного управління державної служби України. Більше 30 представників засобів масової інформації взяли участь у роботі клубу.

Третій польсько-український прес-клуб відбувся під темою „Інформаційна підтримка процесу євро інтеграції: досвід Польщі та України”. Прес-клуб представив досвід Польщі щодо інформаційної підтримки на шляху до Європейського Союзу та започаткував дискусію про те, яким чином цей досвід може бути корисний для України. Головними доповідачами були Агнєшка Кудлінська, директор Департаменту зв’язків з громадськістю і європейської інформації з Комітету європейської інтеграції Польщі та Світлана Лі, голова Управління міжнародних зв’язків та європейської інтеграції Державної телерадіокомпанії України. Більше ніж 30 представників українських засобів масової інформації взяли участь у роботі клубу.  Присутніх на зустрічі журналістів найбільше зацікавили питання впливу євроінтеграції на життя пересічних громадян України.

Прес-клуби було організовано Центром „Демократія і розвиток” (Київ) спільно з європейською фундацією „Діалог” (Бидгощ) за сприянням Польсько-Американсько-Української Ініціативи про Співпрацю - ПАУСІ.  Організатори планують провести ще два прес-клуби –на тему питань економічної співпраці та міграції.

Джерело: http:// www.pauci.org

Європейська Комісія представила нову програму суспільного розвитку ЄС до 2010 року

Європейська Комісія представила в середу, 9 лютого 2005 року,  нову програму суспільного розвитку до 2010 року, яка передбачає модернізацію європейської суспільної моделі при одночасному економічному зростанні і збільшення зайнятості відповідно до прийнятих на минулому тижні змін і доповнень до Лісабонської Стратегії.

На думку Комісії, модернізація ринків праці та систем соціальної допомоги необхідна, щоб громадяни, які працюють,  могли краще пристосуватися до нових обставин за умов міжнародної конкуренції і технологічного прогресу, а ті, хто цього потребує, отримували належний соціальний захист.

"Ця програма вказує напрям розвитку ринків праці, так аби праця була реальною для кожного. Одночасно вона показує шлях модернізації систем соціальної опіки і боротьби з бідністю" – сказав, представляючи програму Володимир Шпідля, Комісар з питань праці і соціальних питань Комісії ЄС.

Комісія вважає, що країни-члени ЄС будуть вимушені реформувати свої пенсійні та соціальні системи, пристосовувавши їх до демографічних змін. Комісія підготує в 2005 році Зелену Книгу - документ з експертно-консультаційною спрямованістю, який послужить підставою до подальших пропозицій про легалізацію іноземних громадян. У Книзі також буде представлений аналіз демографічних змін європейського співтовариства та його результати.

Шпідля повідомив, що ще цього року створить спеціальну групу по дослідженню впливу розширення ЄС на мобільність працівників й дію перехідних періодів, уведених більшістю країн “старої Європи”, які закривають свої ринки праці для громадян з нових країн-членів ЄС.

Джерело: http://www.proeuropa.info

Іспанія стала першою країною, яка провела референдум щодо проекту Конституції ЄС

Під час голосування 20 лютого більшість громадяни Іспанії підтримали проект єдиної конституції ЄС. На запитання "Чи схвалюєте ви договір, який встановлює конституцію Європейського союзу?" ствердно відповіли 77% учасників голосування, проти, - 17%. Загалом у референдумі взяли участь 42% громадян країни.

Серед країн ЄС іспанці першими визначали долю єдиної Конституції Європи. Втім, для остаточної ратифікації документу необхідне його затвердження у парламенті. З огляду на підтримку Конституції як правлячою соціалістичною партією, так і основною опозиційною Народною партією, з її затвердженням парламент не забариться.

До листопада 2006 року Конституція має бути підтримана усіма без винятку двадцятьма п’ятьма країнами Європейської спільноти. Інакше документ не набуде чинності. Процедуру її ратифікація кожна держава обирає відповідно до власного законодавства та політики. Більшість, зокрема усі три країни, що вже схвалили текст угоди, - Литва, Угорщина та Словенія, - затверджуватимуть текст основного закону ЄС парламентами країн. Лише дев’ять, в тому числі і Іспанія, попередньо визначатимуть долю Конституції шляхом всенародного плебісциту.

Проведенню плебісциту передувала розпочата 4 лютого агітаційна кампанія. Побоюючись низької явки громадян під час голосування, уряд Іспанії безкоштовно поширювалися книги з текстами Конституції ЄС, у ЗМІ проводилась агітаційна кампанія із залученням відомих людей і зірок спорту. Лідери основних політичних партій протягом двох тижнів закликали своїх прихильників проголосувати за або проти основного закону союзу.

Але, попри старання уряду явка громадян під час голосування, як і очікувалось, була незначною, - близько 42%. Серед іспанців знайомих з текстом усіх 448 статей мало. А за даними урядового опитування, близько 90% громадян Іспанії майже нічого не знають про її зміст.

Основна мета конституційного договору, підписаного лідерами ЄС у жовтні 2004 року в Римі, - координація процесу прийняття рішень після вступу до ЄС у травні минулого року 10 нових членів, переважно з Центральної і Східної Європи. Проте, про зміст документу знає порівняно незначний відсоток мешканців країн ЄС.

Так, за результатами останнього опитування, проведеного європейським соціологічним агентством Євробарометр, 56% громадян країн ЄС заявили, що дуже мало знають про зміст європейської конституції. Лише 49% мешканців ЄС підтримують Конституцію, 16% не підтримують проекту документа, а 35% не визначилися. В Іспанії ці показники, згідно з опитуваннями, становили відповідно 56%, 7% і 37%.

Автор – Олеся Мигаль, експерт Школи політичної аналітики при Національному університеті “Києво-Могилянська Академія”

У минулих числах бюлетеня ми запропонували до Вашої уваги цитати, які свідчать про ставлення до України та перспектив її євроатлантичної інтеграції з боку політиків, громадських діячів та провідних видань Європейського Союзу. Україна все ще залишається однією з центральних тем у ЄС. Відтак, ми продовжуємо наводити найцікавіші думки вищезазначеної дискусії у нашому виданні.

“Є очікування, що Україна ввійде до євроатлантичних структур, рано чи пізно вступить до Євросоюзу і НАТО”

Міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд

“Доопрацьований план дій , якщо він буде успішно реалізований у найближчі три роки, повинен дати Україні реалістичний шанс на підвищення рівня відносин з Брюсселем до закінчення каденції Віктора Ющенка у 2009 році.”

Британські аналітики банку CSFB

“Ми переказали американцям, що важливо, аби ми спільно дійшли до того, щоб Україна стала членом СОТ так швидко, як це можливо, вірогідно ще у 2005 році”

Речник Європейської Комісії  Франсуаза ле Бел

“Хто знає, що проведення в такому темпі успішних реформ в Польщі, Угорщині і в інших країнах Центрально-Східної Європи було можливе лише завдяки надання цим країнам перспектив вступу до ЄС, той не може відмовляти в такій перспективі Україні”

Депутат від  Християнсько-демократичного союзу, голова комітету з зовнішніх зв’язків Бундестагу Фолькер Рюе

“Слід прислухатися до голосу України, яка хоче увійти до європейської спільноти, і повертаючись до цього питання, треба відмітити позицію Угорщини, країн Балтії та Польщі, згідно з якою Євросоюзу не слід зачиняти двері перед тими, хто відповідає вимогам ЄС”

Прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчан

 “Ми визначили десять питань, з яких ЄС готовий посилити свої зусилля для максимізації переваг, які надасть Україні План дій. Ця додаткова пропозиція є потужним сигналом: якщо Україна прагне наблизитися до ЄС і готова до впровадження необхідних дій, тоді ЄС буде відповідно реагувати. Я впевнена, що у найближчому майбутньому на цій основі зможуть отримати свій розвиток багато сподівань України”

Комісар ЄС з питань зовнішніх зносин і Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер

газета "Frankfurter Allgemeine Zeitung",

29 грудня 2004 року

 “Членство України у ЄС не є предметом дискусії сьогодні. Ми підтримуємо рух України у напрямку до демократії та верховенства права, але не можемо відповісти  “так” чи “ні” на запитання щодо визначення дати початку переговорів щодо членства. Це питання для майбутнього.”

Ганс-Герт Пьотерін, лідер правоцентриської коаліції Європейської народної партії та Християнських демократів у Європейському парламенті

 “Демократія та економічні реформи в Україні потребують та заслуговують на нашу підтримку. Хоча Україна сьогодні не готова до членства у ЄС, ми не повинні виключати можливості того, що це рано чи пізно станеться”.

Грецем Уотсон, лідер Альянсу лібералів та демократів для Європи

Українці мають можливість стажуватися в керівних органах ЄС

Поступово Європейський Союз відкриває свої програми стажування, навчання та обміну для громадян країн, що не є членами ЄС чи країнами-кандидатами на вступ до ЄС. Кількість таких програм, участь у яких можуть взяти українці, ще є дуже обмеженою. Тим не менше, навіть ця невелика кількість програм пропонує нові можливості для українців.

Однією з таких можливостей є можливість для випускників вищих навчальних закладів та держслужбовців пройти стажування  в одному з Директоратів Європейської Комісії. Двічі на рік   - з 1 березня та 1 жовтня  - Європейська Комісія пропонує 5-місячне стажування на більш ніж 600 посадах, 10 % з яких відкриті для представників третіх країн.

Молоді лідери з країн, які не є членами ЄС, можуть також відвідати ЄС в рамках 12-денної учбової Програми гостя Європейського Союзу для ознайомлення з політикою ЄС, його інституціями, досягненнями, знайомством з людьми та культурою країн-членів ЄС. Відбір учасників координується Представництвами Європейської Комісії в кожній країні.      

Більш докладно про можливості стажування ви можете ознайомитися на англомовних веб-сайтах Європейської Комісії http://europa.eu.int/comm/stages/index_en.htm та Європейського Парламенту http://europarl.eu.int/press/visit/euvp/euvp_en/htm

Триває конкурс програми “Європейська Ініціатива за демократію та права людини” на 2005-2006 роки

 Цього року програма розширила список своїх потенційних учасників до 68 країн. В цих країнах Європейська Ініціатива за демократію та права людини (ЄІДПЛ) фінансує макропроекти, відібрані шляхом проведення тендеру, цільові проекти, а також мікропроекти, відібрані на конкурсній основі на місцевому рівні.

“Європейська Ініціатива за демократію та права людини” (ЄІДПЛ) - програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку прав людини в усьому світі. Отримати фінансування від програми можуть неурядові громадські організації, міжнародні організації, що займаються проблемами прав людини, а також проекти в країнах третього світу, пов’язані із захистом прав людини, підтримкою процесів демократизації, запобігання конфліктів та подолання їх наслідків.

На 2005-2006 роки програмою передбачено фінансування у розмірі 106 мільйонів євро за кожен рік, тобто сумарно 212 мільйонів євро на дворічний період програми.

З метою оптимального використання коштів, критерієм відбору отримувачів фінансової допомоги ЄІДПЛ будуть чотири тематичні підходи, а також регіональний критерій. У 2005-2006 роках пріоритетними напрямками фінансування програми будуть питання поглиблення демократичних процесів, а пріоритетними регіонами будуть країни, що є об’єктами Європейської політики сусідства. 

Більш детальну інформацію про програму та конкурси можна отримати на веб-сторінці Європейської ініціативи за демократію та права людини, http://europa.eu.int/comm/europeaid/projects/eidhr/cfp_en.htm

ЄС розширює освітні можливості для українців

Європейська Комісія планує надати гранти на впровадження проектів з європейської інтеграції в університетах. Так, Європейська Комісія оголосила про новий конкурс проектів Програми Жана Моне. У рамках цієї Програми надаватимуться гранти навчальним закладам для впровадження проектів з європейської інтеграції шляхом відповідної організації навчального процесу та для підтримки діяльності молодих вчених і проведення досліджень.

Гранти можуть надаватися проектам на університетському рівні в усьому світі, включаючи Україну. У рамках Програми Жана Моне надається фінансова підтримка за такими напрямками:

Професор Програми Жана Моне (повна ставка посади викладача з європейської інтеграції);

Навчальні модулі Програми Жана Моне (не менше 30 академічних годин з європейської інтеграції);

Європейські центри вдосконалення Програми Жана Моне (структури, що охоплюють цілий комплекс дисциплін і об’єднують наукові, гуманітарні та документальні ресурси для викладання навчальних курсів і проведення досліджень з європейської інтеграції в одному чи кількох університетах);

Міжнаціональні наукові групи Програми Жана Моне (впровадження спільних дослідницьких проектів щонайменше трьома професорами Жана Моне, центрами вдосконалення та(або) національними асоціаціями з вивчення Європейського Співтовариства або Європейського Союзу у щонайменше трьох різних країнах);

Асоціації з вивчення Європейського Співтовариства або Європейського Союзу (національні асоціації професорів і вчених, які спеціалізуються на питаннях європейської інтеграції);

Конференції, семінари та публікації з питань дослідження європейської інтеграції;

Молоді вчені, які б хотіли проводити дослідження в іншій країні.

Джерело: офіційний сайт Представництва Європейської Комісії в Україні, Молдові

та Бєларусі, http://www.delukr.cec.eu.int

Українці хочуть вступати до ЄС і не хочуть до НАТО

Українці хочуть вступати до ЄС і не хочуть до НАТО — такі результати за­гальноукраїнського опитування, проведеного фондом “Демократичні іні­ціа­тиви” та Київським міжнародним інститутом соціології з 4 до 15 лютого 2005 року. Загалом було опитано 2040 респондентів, теоретична похибка ви­бір­ки (без урахування дизайн-ефекту) складає 2.2%.

На запитання “Якби найближчої неділі відбувався референдум щодо член­ства в ЄС” голоси розподілилися так: “За вступ до ЄС” — 44%, “Проти всту­пу до ЄС” — 28%, не визначилися або не брали б участі в референдумі — 28%.

На запитання “Якби найближчої неділі відбувався референдум щодо член­ства в НАТО” голоси розподілилися так: “Проти вступу до НАТО” — 48%, “За вступ до НАТО” — 15%, не визначилися або не брали б участі в ре­фе­рен­думі — 36%.

Директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів прокоментував ці дані так: “Дві третини українців не обізнані з тим, що таке ЄС та НАТО, і по­тре­бують інформації про ці організації. Держава повинна провести активну кам­па­нію з роз’яснення того, навіщо існують ці організації та які вигоди від всту­пу до них матимуть громадяни. Особливо це стосується питання член­ства в НАТО. Низька підтримка населенням членства України в НАТО пояс­нюється також активною антинатовською пропагандою під час пре­зи­дент­ської виборчої кампанії. Противники НАТО знаходяться в полоні стереотипів ча­сів холодної війни та брежнєвської пропаганди: що НАТО — це агре­сив­ний військовий блок, який сам провокує конфлікти, що вступ до НАТО Ук­раїні не вигідний економічно, і що вступ до НАТО зіпсує відносини з Росією. Все навпаки, це не відповідає дійсності. Синоніми НАТО і ЄС — це сучасна сис­тема колективної безпеки та забезпечення прав і свобод громадян. Гро­ма­дяни України повинні зрозуміти, що впровадження в повсякденне життя стан­дартів НАТО і ЄС вигідне для кожного з них”.

Джерело: Прес-служба Фонду “Демократичні ініціативи”, http://www.dif.org.ua

У Києві пройде Конференція міністрів Ради Європи, присвячена політиці щодо засобів масової інформації

Конференція міністрів Ради Європи, присвячена політиці щодо засобів масової інформації, пройде в Києві 10-11 березня. Про це сказано в повідомленні прес-служби Ради Європи.

Відповідно до повідомлення, у конференції візьмуть участь міністри, відповідальні за питання ЗМІ й зв’язку від 46 країн-учасниць Ради Європи. Серед учасників конференції будуть також представники низки міжнародних організацій і відомих представників ЗМІ.

            Конференція буде присвячена визначенню прав і відповідальності ЗМІ в кризові періоди, захисту різнобічності ЗМІ перед обличчям глобалізації, а також захисту прав людини в інформаційному суспільстві.

За результатами конференції, як очікується, будуть прийняті відповідна політична декларація й 3 резолюції. Учасники конференції також погодять спільний план дій, що визначить політику Ради Європи стосовно мас-медіа.

За кілька днів до конференції за участю міністрів 8 березня пройде форум громадських організацій. У ньому візьмуть участь представники близько 40 міжнародних, регіональних і місцевих неурядових організацій. Цей форум допоможе організаціям сформулювати свої побажання, які потім будуть представлені на самій конференції.
           Попередня конференція відбулася в Кракові (Польща) у 2000 році.

Джерело: Міністерство закордонних справ України, http://www.mfa.gov.ua/information/?media/tit.html#2005022801