16-19 березня в кримському місті Судаку відбулися Х Всеукраїнські муніципальні слухання на тему “Перспективи розвитку місцевого самоврядування в новій політичній ситуації”. Організаторами слухань були Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, Консультативно-дорадча рада з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України, Секретаріат Кабінету Міністрів і Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України. Участь у слуханнях взяли народні депутати України, представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, науковці, журналісти, представники громадських організацій та установ, міжнародних інституцій та ділових кіл.

Метою чергових слухань стало формування засад нової державної політики у сфері місцевого та регіонального розвитку, розробка механізмів інституційного забезпечення взаємодії органів самоврядування зі структурами державної влади. Під час пленарних засідань та секційної роботи учасники слухань намагалися узагальнити проблеми у сфері територіальної організації влади; визначити пріоритети щодо розв'язання цих проблем; з’ясувати взаємні очікування нового політичного керівництва держави і муніципальної спільноти; розробити пропозиції щодо правового та інституційного забезпечення розвитку місцевого самоврядування та механізмів взаємодії з органами державної влади; сформулювати пропозиції щодо реформування територіальної системи організації влади; започаткувати банк сучасних ідей та ініціатив місцевого і регіонального розвитку; напрацювати матеріали для участі Президента України у Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування, проведення яких заплановано на квітень 2005 року.

Віце-прем’єр-міністр Роман Безсмертний, привітавши учасників від імені Президента України Віктора Ющенка та Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, виклав своє бачення концептуальних засад адміністративно-територіальної реформи в Україні, філософія якої полягає в максимальному делегуванні повноважень органам місцевого самоврядування. Він запропонував таку систему територіального устрою: “громада – не менше 5 тисяч мешканців; район – не менше 70 тисяч мешканців, місто-район – громада, до складу якої входить хоча б одне місто, чисельність населення якого становить не менше 70 тисяч жителів; регіон – область, місто-регіон – не менше 750 тисяч мешканців та АРК. Віце-прем'єр-міністр переконаний, що запропонована модель стимулюватиме урбанізаційні процеси та оптимізуватиме бюджетний розподіл в регіонах, і що "не можна відкласти проведення адміністративно-територіальної реформи, оскільки недосконалий територіальний устрій гальмує економічно-соціальний розвиток регіонів".

Голова комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко акцентував увагу на необхідності прийняття та впровадження в життя конституційних змін щодо місцевого самоврядування, принципами яких повинні стати самостійність громад, партнерство органів державної влади й місцевого самоврядування та широке залучення населення до безпосереднього вирішення місцевих проблем.

Найактивніші дискусії розгорнулися під час обговорення таких питань, як конституційні, концептуально-правові проблеми реформування територіальної організації влади, розвитку місцевого самоврядування: законопроект 3207-1; фінансово–економічні проблеми реформування: фінанси місцевого самоврядування, бюджети місцевого самоврядування та міжбюджетні відносини; комунальна власність, управління об’єктами комунальної власності; визначення територіальної основи місцевого самоврядування; розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування; вдосконалення законодавства про місцеві вибори; вибори –2006 та реформа місцевого самоврядування.

Зокрема на секції “Конституційні, концептуально-правові проблеми реформування територіальної організації влади” учасники дискусії погодилися щодо необхідності швидкого ухвалення законопроекту №3207-1 (в якому закладені принципи децентралізації державного управління та субсидіарності, які потребують послідовного втілення у новій редакції Закону про місцеве самоврядування), це забезпечить принцип повсюдності місцевого самоврядування, створення правових передумов перегрупування населених пунктів і утворення економічно спроможних адміністративно-територіальних одиниць різного рівня.

Найчисельніша та представницька секція розглядала питання фінансово-економічного забезпечення місцевого самоврядування. Відзначалося, що частка доходів, щодо яких органи місцевого самоврядування можуть визначати свою політику, не досягає й 20 відсотків. На думку деяких експертів, чинна формула розрахунку трансфертів надто жорстка і орієнтована на видаткову частину. Практично не стимулюються адміністративно-територіальні одиниці з вищим рівнем доходів на душу населення.

Запропоновано, зокрема, до резолюції такі положення: збільшення питомої ваги власних доходів місцевих бюджетів шляхом проведення відповідних податкових реформ; істотне спрощення процедур казначейського обслуговування місцевих бюджетів та запровадження договірних відносин між органами місцевого самоврядування та Державним казначейством України; реформування системи справляння плати за землю; запровадження сучасних методів управління місцевими бюджетами, зокрема програмно-цільового методу.

Дві інші секції слухань погодилися що, ключовою проблемою адміністративної реформи в цілому та реформи адміністративно-територіального устрою зокрема є визначення територіальної основи місцевого самоврядування і чітка організація влади на місцевому та регіональному рівнях. Не викликає заперечень муніципальної спільноти ідея запровадження трирівневої територіальної системи управління – регіон (АРК, області, міста – регіони), район (місто - район), громада, а також ліквідація районних державних адміністрацій з передачею їх функцій та повноважень органам місцевого самоврядування.

З цими питаннями тісно пов’язане вдосконалення законодавства про місцеві вибори. Враховуючи, що районна та обласна рада представляють спільні інтереси громад (а за пропорційної системи є ризик обрання більшості депутатів з районних чи обласних центрів), пропонується на цьому рівні змішана виборча система. Депутати від мажоритарних округів, межі яких збігатимуться з територіальними межами громад, представлятимуть у радах ці громади, а пропорційна частина забезпечуватиме потреби партійного структурування суспільства.

Вибори до Верховної Ради України 26 березня 2006 року. За традицією, на цей же день мають бути призначені вибори до органів місцевого самоврядування. Це означає, що місцеві вибори будуть проведені за діючою нині схемою адміністративно-територіального устрою. Відповідно до законопроекту 3207-1 органи місцевого самоврядування будуть обрані на 5 років. Це означає, що проведення реформи адміністративно-територіального устрою до 2011 року наштовхнеться на суттєві ускладнення - адже діятимуть обрані ради адміністративно-територіальних одиниць, і в разі укрупнення цих одиниць такі ради потрібно буде ліквідовувати й проводити нові вибори.

Дебатувалися кілька можливих варіантів дій. Один з них – завершити розпочату реформу адміністративно-територіального устрою до 1 січня 2006 року, щоб до виборів мати систему адміністративно-територіальних одиниць первинного рівня для формування виборчих комісій. При цьому варіанті вибори будуть проведені на новій територіальній основі.

Ще один варіант – перенести вибори до місцевих рад на термін, достатній для реформування первинних адміністративно-територіальних одиниць. Наприклад, на один рік.

Можна йти й на дострокове припинення повноважень місцевих рад громад, які об’єднуються, із подальшим проведенням нових виборів.

За результатами дискусій прийнято резолюцію слухань (додається).

Інформація Центру політико-правових реформ