ЄС та його сусіди діють спільно в питаннях транспорту. Безпека морського транспорту, захист довкілля, розширення Європейської програми супутникової навігації GALILEO та ініціативи “Спільне небо Європи” – такі головні заходи найближчим часом зміцнять зв’язки транспортних систем ЄС та його оточення. Група високого рівня, утворена Європейською Комісією торік для нагляду за транспортним сполученням між нещодавно розширеним Євросоюзом та його 26-ма сусідами, 7 грудня оприлюднила свій підсумковий звіт. Група складалася з представників 53 країн (членів та сусідів ЄС, у тому числі й України, Білорусі та Молдови) та 3 міжнародних фінансових інституцій (Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції й розвитку та Світового банку). Після року інтенсивної роботи Група визначила пріоритетні заходи, спрямовані на 5 транснаціональних осей, що поєднують ЄС із сусідами на півночі, сході та південному сході, у басейнах Середземного та Чорного морів.

ЄС пропонує новий вимір співпраці на східних кордонах. Зважаючи на нову ситуацію, з якою Європейський Союз зустрівся після розширення, Єврокомісія пропонує своїм сусідам ряд нових проектів зі співпраці в прикордонних регіонах, які принесуть їм відчутну економічну вигоду. Про це повідомила 8 грудня Комісар з питань регіональної політики Данута Гюбнер на семінарі “Співпраця на зовнішніх кордонах ЄС: започаткування Мережі прикордонних регіонів на Сході”. Прикордонна співпраця, яку Єврокомісія запропонувала своїм сусідам, буде вибудовуватися у рамках Європейської програми сусідства та партнерства, що перебуває у сфері відповідальності Комісар ЄС з питань зовнішніх стосунків і Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер.
Європейська програма сусідства та партнерства (ЄПСП) має забезпечити впорядкований підхід до координації дій на східних і південних кресах ЄС через фінансування різноманітних проектів, що пожвавлять економічну діяльність поблизу кордонів та полегшать перетин кордону пересічними громадянами. “Прикордонні регіони завжди були одним з ключових питань у регіональній політиці ЄС, хоч межі всередині ЄС стають дедалі менш помітними, – каже Данута Гюбнер. – Шенґенська угода створила величезну зону, де люди пересуваються широкими автострадами або залізницями, ледве чи помічаючи знаки “Ласкаво просимо до...”, що позначають кордони між країнами. Такі люди майже не задумуються про значення, яке кордони мають для наших повсякденних життів. Переступаючи кордон, навіть без митного контролю, ми змінюємо ситуацію, в якій перебуваємо: ми ступаємо в інше правове оточення, іншу адміністративну культуру, часто в іншу мовну зону. Ділові, соціальні, культурні та особисті стосунки зазнають зміни через таку зміну умов.” На думку пані Гюбнер, виникнення кількох різновидів кордонів після розширення ЕС може справити негативний вплив на економічну ситуацію в регіонах. Отож Єврокомісія ще 1990 року започаткувала спільну ініціативу INTERREG, щоб допомогти регіонам відповісти на ці виклики. Ця програма, як і вся прикордонна співпраця, пройшла за 15 років великий шлях. Два розширення ЄС – у 1995 і 2004 році – докорінно розширили і масштаби співпраці. Однак навіть у межах програм співпраці, фінансованих ЄС, регіони поблизу зовнішніх кордонів зустрілися з додатковими викликами. До того ж, фінансування було в минулому більш ніж недосконалим, твердить пані Гюбнер. Проте Програми сусідства вже виявили себе як напрочуд успішні. Програма сусідства між Словаччиною, Угорщиною та Хорватією вже привабила понад 200 проектних заявок; між Угорщиною, Словаччиною та Україною – понад 300 заявок; між Польщею, Україною та Білоруссю – понад 500. І всі за останні 12 місяців. “Звісно, не кожен з проектів гідний фінансування; поріг якості високий, і дехто з тих, хто звертається, буде розчарований. Тим не менше, поза всяким сумнівом, є ясна і недвозначна потреба співпраці вздовж зовнішніх кордонів ЄС, і ця співпраця має тривати після 2006 року”, – підсумовує пані Гюбнер.

Російський уряд і Єврокомісія обговорюють „спільні простори”. Прем’єр-міністр Росії Михайло Фрадков та інші члени російського уряду 7 грудня відвідали Європейську Комісію, щоб зустрітися з Президентом Жозе Мануелем Баррозо та іншими Європейськими Комісарами. Очікують, що переговори дадуть поштовх запровадженню “дорожньої карти” для чотирьох „спільних просторів”, погоджених раніше. Президент Баррозо так прокоментував зустріч: “Ми вітаємо цей візит, який демонструє прагнення Комісії просуватися далі у широкому колі стосунків ЄС та Росії. Після двох успішних саммітів ми повинні втілити слова у дії в таких важливих сферах, як енергетика, зміни клімату, людські контакти чи боротьба зі спільними загрозами нашій безпеці.” Уже завершено переговори з питань свободи, безпеки та законодавства, спрощення візового режиму та реадмісії. Комісари також поцікавилися у своїх російських колег внутрішньою політичною ситуацією у Росії після нещодавніх виборів у Чечні та напередодні парламентських та президентських виборів у 2007 та 2008 роках.

ЄС утворить з Росією Спільний економічний простір. Важливий крок на шляху утворення відкритого та інтегрованого ринку між ЄС та Росією було зроблено 7 грудня. Віце-президент Єврокомісії Ґюнтер Фергойґен та міністр промисловості та енергетики Росії Віктор Христенко підписали угоди, які поліпшать адміністративне, регуляторне та інвестиційне середовище для бізнесу в Росії. Коментуючи подію, Комісар Фергойґен заявив: “Мені приємно, що нам вдалося підписати ці документи. Я впевнений, що наші діалоги стануть не порожньою балаканиною, а практичним механізмом посилення конкурентоспроможності економік як ЄС, так і Росії”. Діалоги, проанонсовані паном Фергойґеном, мають відбутися на початку 2006 року. Вони мають стати ключовими чинниками Спільного економічного простору, який Росія та ЄС збираються утворити; перший стосується уподібнення європейських та російських систем регулювання ринку, другий – поліпшення умов праці європейських підприємств на російському ринку.

ЄС надасть фінансову допомогу в роззброєнні країнам-сусідам. “Співпраця з нашими сусідами з таких спільних проблем, як зброя масового ураження, мусить стати для нас пріоритетом”, – заявила Комісар із зовнішніх зв’язків та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, виступаючи у Європарламенті 8 грудня. За її словами, Європейська Комісія повинна відіграти неабияку роль у питаннях світової безпеки, навіть якщо не йдеться про формальну присутність. Деякі країни мають політичну волю виконати вимоги угод із роззброєння, але не мають коштів, тож Європейський Союз має підтримати їх. ЄС уже володіє належною законодавчою базою, але треба посилити ефективність допомоги й контролю. “Для початку, слід залучити значну кількість коштів. Техніку треба знищити, а угоди – впровадити, а це коштує грошей”, – каже пані Ферреро-Вальднер. Європа потребує більшого: за словами пані Комісара, Європа повинна перейти від тимчасових акцій до більш довготривалого підходу. Як твердить пані Комісар, думка, що “ворог” – це певна чітко означена країна, уже відійшла. Натомість, зростає недовіра, непередбачуваність і непевність у міжнародній сфері. Загроза тероризму надала нового резонансу питанням нерозповсюдження зброї масового ураження, тому треба віднайти нові стимули для таких країн, як Іран чи Північна Корея, що, схоже, рішуче налаштовані здобути ядерну зброю. Близько 40000 тон хімічних речовин зберігаються в Росії, яка просить міжнародної допомоги у їх знищенні. Осібно стоїть і проблема розповсюдження легких озброєнь. Позаяк сьогодні переважна більшість конфліктів є внутрішніми, вони постачаються нелегальним розповсюдженням дрібної зброї. Як свідчить доповідь Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, “принаймні 500 тисяч осіб щорічно осіб гинуть через застосування дрібної зброї та легких озброєнь”. Щодня протипіхотні міни чигають на людей, щоб завдати смертельного або важкого ушкодження.
Комісар Ферреро-Вальднер вважає, що “зміна середовища витворила нове поняття – “людська безпека”. Це значить, що країни відповідають і за безпеку їхнього населення, а не тільки кордонів. Розвиток та безпека – посилюють одне одного та одне від одного залежать; треба працювати над обома, щоби і те, і те були ефективними. Безпека – один із головних інтересів громадян ЄС. Ми повинні показати, що робимо все можливе, щоб гарантувати безпеку, так само, як і підтвердити очікування наших партнерів у всьому світі, — зазначила пані Ферраро-Вальднер. — Адже цьогорічне опитування 20 тисяч чоловік з виявило, що 68% людей розглядають Європу як силу добра».

Оллі Рен: статус кандидата для Македонії не означає автоматичного початку перемовин про вступ до ЄС. У понеділок, 5 грудня, Рада ЄС розглядала висновок Європейської Комісії щодо заявки на членство колишньої югославської республіки Македонії. “Оцінка економіки дає підстави для нашого висновку, що країна не готова почати переговори про членство, – стверджує Оллі Рен, представник Європейської Комісії з питань розширення. – Водночас політичні критерії говорять про значний успіх країни. Вже за кілька років після можливості громадянської війни країна перейшла до стабільного демократичного устрою. Це єдина дієва багатонаціональна держава на Балканах, яка сигналізує решті тамтешніх країн: багатонаціональна модель може працювати.” На думку Оллі Рена, розширення – один із найпотужніших інструментів політики ЄС. Саме розширення допомогло трансформувати Центральну та Східну Європу, повернувши її від комуністичних режимів до сучасних, дієвих демократій. Зараз розширення надихає потужні реформи в Туреччині, Хорватії та Західних Балканах. Всі європейці виграють від того, що їх сусідами будуть стабільні демократії та квітучі ринкові економіки. Так що політика розширення повинна показати свою силу в регіоні, де держави слабкі, а суспільства розділені. ЄС може заохотити ту чи іншу країну, але вступ тільки тоді стане можливим, коли вона відповідатиме низці ключових показників. “Ми переживаємо критичний для регіону момент, з якого починається процес визначення майбутнього статусу Косова. Цей момент може також зробити європейську перспективу Балкан реальною для людей у регіоні”, – каже Комісар Рен. Ось чому доречно визнати помірні досягнення Македонії гідними статусу кандидата до ЄС. Водночас Комісія не поспішає рекомендувати до вступу жодну країну, аж поки та не відповідатиме усім вимогам. Упродовж багатьох років Єврокомісія відстежуватиме поступ країни у щорічних звітах. Оллі Рен нагадує, що статус кандидата не тягне за собою автоматично переговорів про вступ і що Рада ЄС має ухвалити окреме рішення про початок переговорів.
2006 рік стане вирішальним для Балкан. Зокрема, нарешті має вирішитися питання про статус Косова. Тому Європейська Комісія вже зараз працює з країнами, які в наступному році очолюватимуть ЄС – Австрією та Фінляндією, з тим, щоб створити умови для більшої економічної та політичної інтеграції в регіоні під час їхніх головувань. “Західні Балкани залишаються регіоном головної відповідальності ЄС, і їхній стан є визначальним для безпеки та добробуту наших громадян. Майбутнє західних Балкан – у ЄС. Сподіваюся, що до кінця наступного року всі ці країни матимуть угоди про співпрацю з ЄС. Це буде суттєвим досягненням для регіону та держав, чиє просування було призупинено через певні невирішені питання (як-от Сербія і Чорногорія, або Боснія і Герцеґовіна)”, – така думка Оллі Рена. Поглиблення співпраці з Європейським Союзом матиме й відчутні соціальні наслідки для Балканського регіону, поліпшення становища пересічних громадян – адже полегшений доступ фірм з ЄС до місцевих ринків створить нові робочі місця, принесе більше товарів у крамниці, і за кращими цінами.

Новий підхід ЄС до розвитку великих міст відтепер матиме більш соціальний характер. Під час неформальної зустрічі міністрів з регіональної політики 6 грудня в Брістолі (Великобританія), Комісар Данута Гюбнер презентувала документ під назвою “Політика гуртування та великі міста: внесок у забезпечення зростання і зайнятості у регіонах”. Документ визначає план просування інтегрованого й стратегічного підходу до розвитку міст, який може забезпечити посилення зростання, збільшення зайнятості, соціальної співпраці та поліпшення стану довкілля. Пропозиції є частиною реформи політики ЄС у 2007 – 2013 роках, яку розробила Комісія. Громадське обговорення документа почалося з 6 грудня та триватиме до 17 лютого 2006 року. >>>далі
ЄС переходить на біопаливо. Єврокомісія прагне збільшити споживання “зеленого” палива у межах ЄС шляхом ряду запровадження таких заходів, як зобов’язання поставників надавати певний відсоток пального, виробленого з біоресурсів. 7 грудня Комісія ухвалила детальний план, який збільшить видобуток енергії з деревини, сільськогосподарських матеріалів (цукор, олія тощо), відходів виробництва та сміття. Андріс Пібальґс, Комісар з енергетики, вважає: “Цей план скоротить залежність Європи від імпорту енергії, скоротить викиди газів, що спричиняють парниковий ефект, захистить зайнятість у сільських місцевостях та розширить технічне лідерство у цих секторах. Йдеться про заходи у трьох галузях: опалення, електроенергетика і транспорт. Зокрема, використання транспортного біопалива – практична відповідь на проблему високих цін на нафту”. Так само буде збільшено підтримку виробництва електроенергії з відновлювальних джерел. У світлі зростання залежності ЄС від постачання нафти й газу, постійного підвищення цін на них та зобов’язань скорочувати викиди “парникових газів”, енергія відновлювальних ресурсів виглядає одним із небагатьох рішень проблеми. Поки що частка такої енергії в ЄС до 2010 року сягатиме 9-10% (замість очікуваних 12%).

25 мільйонів євро для малого бізнесу в Сербії. Європейський інвестиційний банк надав кредит обсягом 25 млн. євро Головному Югославcькому банкові «Сосьєте Женераль». Кошти буде використано для забезпечення довготермінового фінансування малого й середнього бізнесу та інвестицій в інфраструктуру Сербії та Чорногорії. Ключова мета кредиту – подолати брак коштів, який стримує економічний розвиток країни. За допомогою кредиту можна профінансувати близько половини усіх відповідних проектів. Термін кредиту для інфраструктури – 15 років; для малого та середнього бізнесу – 12 років.

ЄС стримано оцінює вибори у Казахстані. 5 грудня Великобританія як держава, що нині головує в ЄС, поширила заяву, яка дає оцінку ходові голосування у Казахстані напередодні. “Великобританія пильно стежила за президентськими виборами в Казахстані, які відбулися 4 грудня, і вітає той факт, що ОБСЄ відзначає певне поліпшення порівняно з попередніми виборчими кампаніями, зокрема, доступ спостерігачів до комісій на всіх рівнях. Великобританія також вітає спокійну й мирну атмосферу, що панувала в день виборів”, – йдеться у заяві. Водночас, Великобританія висловила розчарування тим, що вибори 4 грудня не відповідали багатьом стандартам ОБСЄ та іншим міжнародним зобов’язанням. Упродовж кампанії мали місце обмеження щодо кандидатів від опозиції, крім того, було зафіксовано випадки шахрайства і фальсифікації під час підрахунку голосів. Нинішня країна-голова в ЄС закликає уряд Казахстану негайно розслідувати ці випадки у прозорий спосіб і вжити відповідних заходів.

5,5 скарг на день. Європейський уповноважений з прав людини (Омбудсман) підбиває підсумки десятилітнього існування цієї посади в ЄС. Як ідеться в оприлюдненому з цього приводу 6 грудня звіті, громадяни ЄС, іноземці, неурядові організації, підприємства, регіональна та місцева влада, зацікавлені групи та ЗМІ, тобто буквально всі, повинні бути свідомі свого права скаржитися Європейському Омбудсманові. “Скарги нам життєво потрібні; вони дають нам можливість поглянути на те, що злого відбувається в інституціях та органах ЄС”, – свідчить уповноважений з прав людини пан Нікіфорос Діамандурос. З 1995 року Європейський Омбудсман одержав і опрацював 20 000 скарг та почав понад 2 750 розслідувань. Серед результатів діяльності Європейського Омбудсмана варто назвати розширення громадського доступу до документів, скасування вікової дискримінації під час набору до війська, зменшення проблем із затримкою платні тощо.

ЄС вітає ухвалу СОТ щодо основних ліків. Європейський Союз і далі обстоює роль СОТ у забезпеченні ліпших умов життя у найбідніших країнах. ЄС вітає ухвалу з інтелектуальної власності, яку прийняла 6 грудня Світова організація торгівлі і яка надасть більший доступ до ліків країнам, що розвиваються. Євросоюз закликає всіх членів СОТ приєднатися до заходів, які дозволять недостатньо розвиненим країнам, які не мають власної фармацевтичної промисловості, завозити основні медикаменти для гуманітарних потреб. Комісар з торгівлі Пітер Мендельсон заявив: “Я дуже тішуся з того, що нам вдалося досягти згоди з цього важливого питання. Це перший внесок у “пакет розвитку”, винесений на конференцію міністрів у Гонконґу.”

Місто Майбутнього: на велосипеді серед зелені. “Декларація громадян про Місто Майбутнього” була презентована 5 грудня у Європейському Парламенті. Розвиток пішохідного та велосипедного руху, громадського транспорту, ліпше збереження культурної спадщини, екологічно обґрунтоване використання землі, краще урядування – ці аспекти майбутнього міст хвилюють європейських громадян найдужче. “Відповідальні рішення беруть до уваги думку тих, кого може вразити їх дія. Такі ініціативи, як ця “Декларація” – дорогоцінний голос тих, хто живе й працює в наших містах”, – каже Комісар з науки та досліджень Янеш Поточнік. Декларація стверджує: “Ми представляємо 10% найбагатшого населення світу, проте наша стабільність – чи не найменша. Саме зараз час діяти. Є життєва потреба змінити наші щоденні звички, ми маємо обмежити вжиток власних авто та безпечно використати невелику кількість землі, яку ми маємо, – це дві головні мети планування наших міст”.

Анонси подій з життя ЄС
13-15 грудня – пленарна сесія Європейського Парламенту у Страсбурґу
15-16 грудня – засідання Ради ЄС, однієї з найголовніших інституцій Євросоюзу, в Брюсселі
13-18 грудня – Шоста міністерська конференція СОТ у Гонконґу, у якій братиме участь делегація Європейського Союзу >>>далі
Детальніша інформація – завжди на Порталі Європейського Союзу http://europa.eu.int та сайтах Президентства Великобританії у ЄС (http://www.eu2005.gov.uk), Представництва Європейської Комісії в Україні (www.delukr.cec.eu.int).