Пропонована серія збірників матеріалів з регіональної політики є частиною дослідницького проекту "Регіональна та субрегіональна політика в посткомуністичних країнах" (квітень 1999 - березень 2002). Проект фінансує Міністерство освіти Японії. Однак, слід підкреслити, що підготовка цієї серії розпочалась під егідою проекту "Зміна слов'янр-євразійського світу" (квітень 1995 - березень 1998).
Після розпаду Радянського Союзу почалось відродження однієї з найбільших держав Європи - України, площа якої становить понад 600 000 кв. км. За кількістю населення - 52 млн - в Європі вона поступається лише Німеччині, Італії, Великобританії та Франції. Україна має кордони з Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою. З півночі на південь довжина її території дорівнює 893 км, а із заходу на схід - 1316 км.
Після здобуття Україною незалежності до її складу входить одна автономна республіка (Крим), 24 області та два міста республіканського підпорядкування (Київ та Севастополь). Верхні адміністративно-територіальні одиниці поділяються на 489 районів та 163 міста обласного підпорядкування. Проміжні одиниці у свою чергу складаються з 285_міст районного підпорядкування, понад 800 селищ та майже 10 000 сіл, які мають свої відповідно селищні та сільські ради. Усього сільських населених пунктів в Україні нараховується 29 000, тоді як населені пункти міського типу складають 13602. Ця територіальна структура на даний час майже не змінилась.
Як відомо, рівні деконцентрації державної влади (іншими словами, сила мезонінних еліт) у посткомуністичних країнах у графічному зображенні має типову форму гори. Як зображено на рис. 1,2, рівні цієї деконцентрації найвищі в етнічно російських регіонах Російської Федерації, а найнижчі - в західних та східних околицях посткомуністичних просторів (Чехії й Польщі на заході та країнах центральної Азії - на сході). Якщо згадати, що комуністичні режими мали схожу структуру влади (тобто зовнішній гіперцентралізм, але насправді сильні мезоніни еліти й приховану деконцентрацію влади), то постає питання, чому така диверсифікація (різновид) виникла через 10 років після розпаду цих режимів.
Оглавление
От редакции
I. Общий обзор............. 13
II. Хроника политических событий (1989-1997 гг.)....... 17
III. Донецкие политики (1985-1997 гг.).................62
IV. Кадровоє движение на районном и городском уровне (1985-1996 гг.).....100 |
Головний Заголовок
Запровадження сучасної державної регіональної політики в Україні